Уже другого засудженого страчено в Білорусі цього року

Білорусь, акція створена 22.5.2014

Могильовський обласний суд Білорусі підтвердив, що ще один засуджений до смертної кари був страчений. Принаймні ще дві людини перебувають у камері смертників очікуючи на неминучу страту.

Про виконання смертного вироку Григорія Юзепчука стало відомо лише 8 травня, хоча скоріш за все його стратили ще в квітні. Дата його страти та місце поховання відповідно до білоруського законодавства не розголошуються.

Григорій Юзепчук був засуджений до смерті 25 квітня 2013 року за вбивство свого сусіда по камері в Могильовській в'язниці і червні 2012 року. Вирок був підтверджений Верховним судом в липні 2013 року. Григорій Юзепчук уже відбував 25 річний термін за подвійне вбивство.

Принаймні ще дві людини в Білорусі знаходяться в камері смертників і є побоювання, що їх стратять в будь-який момент. Едуард Ликов був засуджений до смерті 26 листопада 2013 року за 5 вбивств, скоєних в 2002, 2004 та 2011 роках. 15 квітня 2014 року його апеляція була відхилена Верховним Судом. 14 червня 2013 року Олександр Грунов був засуджений до страти Гомельським обласним судом за вбивство студента в 2012 році. 22 жовтня Верховний Суд скасував смертний вирок і направив справу на доопрацювання, проте вже 24 грудня Гомельський обласний суд знову засудив Олександра до смерті. Під час апеляції адвокат Грунова скаржився на порушення у проведенні справедливого судового розгляду та стверджував про існування суперечливої внформації щодо психічного здоров'я підсудного.

Олександр Грунов звернувся до президента Лукашенка з проханням про помилування і його справа знаходить на розгляді у Комітеті ООН з прав людини. Не відомо чи Едуард Ликов особисто звертався з проханням про помилування, проте його справа буде автоматично вважатись відповідними органами такою, що подана на розгляд про помилування. Якщо їх заклики про помилування будуть відхилені, то вирок можє бути виконаний у будь-який момент. Здебільшого ув'язнених страчують одразу після того, як прохання про помилування відхиляється. Про дату страти не інформують ні сім'ю, ні адвокатів, їм не дозволяють востаннє зустрітись з засудженим.

Додаткова інформація

Майже одразу після новини про страту 17 квітня 2014 р. Павла Селюна ми отримали новину про виконання смертного вироку відносно Григорія Юзепчука. Він був таємно страчений, без будь-якої поваги до прав його родини. Павло Селюн звернувся до президента Лукашенка про помилування. Його мати також звернулися до президента Лукашенка та до глави Білоруської православної церкви. Сподіваючись врятувати сина, вона просила змінити його вирок на довічне ув'язнення.

Мати Павла Селюна не повідомили, ані про те, що її сину було відмовлено у помилуванні, ані про те, що його стратять, порушуючи міжнародні стандарти. Їй не дали змоги зустрітися з сином в останнє, хоча вона збиралася відвідати його у найближчому майбутньому. Мати дізналася про страту сина від його адвоката, який поїхав на зустріч з Павлом у в’язницю, де йому сказали, що «він там, де і має бути згідно з вироком». Лише 14 травня мати Павла Селюна отримала свідоцтво про смерть. У графі «Причина смерті» було вказано – «Інформація не надана».

Крім того, справа Павла Селюна очікувала на розгляд у Комітеті з прав людини ООН , органу, що контролює дотримання Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, який Булорусь ратифікувала. Комітет вимагав, щоб вирок не приводили у виконання, поки справу не буде розглянуто, але , як і у попередніх випадках, білоруська влада стратила Павла не зважаючи на цю вимогу.

Після того як Білорусь не приводила у виконання жодного смертного вироку протягом року, у 2014 вже було страчено щонайменше 2 осіб. Білорусь залишається останнім катом у всій Європі та Центральній Азії, ігноруючи не тільки свої правові зобов'язання в галузі прав людини, але і чітку регіональну та глобальну тенденцію до скасування смертної кари.

Страти не проводилися у Білорусі в 2013 році, вперше з 2009 року. У 2010 та 2011 було страчено двох, а у 2012 році не менше трьох осіб. Проте, щонайменше чотири смертні вироки були винесені у 2013 році, в тому числі вирок був винесений Григорвію Юзепчуку і Павлу Селюну. Олександр Грунов та Едуард Луков теж були засуджені до страти і їх можуть стратити у бідь-який момент.

У Білорусі страта відбувається в умовах цілковитої таємності. Ув’язнених, членів їхніх сімей або їхніх представників не попереджають про день страти. Засудженим не кажуть, що їх збираються стратити, а просто забирають з їхніх камер, кажуть, що їхнє прохання про помилування було відхилене, змушують стати на коліна і стріляють їм у потилицю.

Кримінально- виконавчий кодекс дозволяє владі відмовитися повернути тіла страчених їхнім сім'ям або навіть повідомити їм про місцезнаходження поховання. У жовтні 2013 року, Спеціальний доповідач ООН з питання про становище в галузі прав людини в Білорусі заявив: "Те, як смертна кара здійснюється в Білорусі представляє собою нелюдське поводження." (Спеціальний доповідач з питання про становище в галузі прав людини в Білорусі, ООН документі А /HRC/23/52, 18 квітня 2013, пункт 45).

Amnesty International виступає проти страти у всіх випадках без винятку. Це порушує право на життя, проголошене у Загальній декларації прав людини. Це вкрай жорстоке, нелюдське і принижуюче гідність покарання.

Усі справи

Дякуємо за участь у акції темінової допомоги

Наразі жодних додаткових дій від учасників/ць Мережі Акцій термінової допомоги не потрібно. Дякуємо усім, хто надсилали звернення.

Ми надсилаємо звернення від вашого імені з такими вимогами:

  • негайно змінити смертні вироки Олександра Грунова та Едуарда Ликова до засудження на певний термін;
  • негайно встановити офіційний мораторій на всі смертні вироки і страти з метою скасування смертної кари в Білорусі;
  • скасувати таємність застосування смертної кари в Білорусі, і повернути тіло страченого його сім'ї для поховання або повідомити їм, де поховане тіло та надати їм доступ до цього місця

Адреси для звернень:

  • Аляксандр Лукашенка: Президент
  • Величко Валентин Володимирович: Посол Республіки Білорусь в Україні