Білоруський психіатр силоміць утримується в лікарні

Білорусь, акція створена 9.9.2013

Білоруський психіатр, Ігор Постнов, утримується та лікується силоміць в центрі, де він працює, після його відвертої критики системи охорони здоров'я у Вітебську, місті на півночі країни.

Ігор Постнов, психіатр, що працює в Вітебському обласному центрі психіатрії та наркології, дав ряд інтерв'ю протягом останніх 18 місяців на YouTube з критикою політики уряду та місцевого управління охорони здоров'я. У своєму інтерв'ю він підняв такі питання як медичні помилки, нецільове використання коштів, а в червні 2013 року, він виступив з критикою використання поліції для стаціонарного психіатричного тестування в боротьбі з бездомними та волоцюгами.

У зв’язку із відвертою критикою у Ігоря Постнова постійно були конфлікти з керівництвом і 16 серпня психіатричної комісія в лікарні, де він працює, постановила, що йому необхідне примусове психіатричне лікування "психопатичних розладів особистості з манією переслідування влади". У той день, Ігор Постнов подзвонив журналісту Радіо Вільна Європа і повідомив, що його затримали, після чого його телефон був відключений. 21 серпня на закритому засіданні Вітебський обласний суд виніс рішення про необхідність примусового лікування Ігоря Постнова у Вітебському обласному центрі психіатрії та наркології. Суд постановив, що він вимагає психіатричного лікування супротив волі Постнова в зв’язку із "постійним маячним розладом", що є небезпечним як для нього самого, так і для інших. Постанова суду не пояснює як Ігор Постнов становить небезпеку для суспільства і згадує лише його публікації в Інтернеті. Ігор Постнов має 10 днів на подачу апеляції, але він не має жодних контактів із зовнішнім світом, і тільки зумів зустрітися з адвокатом 22 серпня після того, як втрутилися місцеві борці за права людини.

Додаткова інформація

Відповідно до пункту 16 Принципів ООН щодо захисту психічно хворих осіб та поліпшення психіатричної допомоги до примусового психіатричного лікування слід вдаватися лише у випадках важкого психічного захворювання протягом найкоротшого можливого періоду і де є безпосередній або неминучий ризик того, що людина буде шкодити собі або іншим.

У Білорусі право на свободу вираження думки часто порушується, та особи, які критикують владу, часто стикаються з переслідуванням. Право на свободу зборів і об'єднань також обмежене, а також будь-які форми громадських дій, навіть одноосібний пікет, підлягають попередньому дозволу, який рідко надається, а мирним демонстрантам загрожує штраф або короткострокове тюремне ув'язнення. Правозахисники, політичні та громадські активісти та групи постійно зіштовхуються з бюрократичними перепонами, залякуваннями і судовими переслідуваннями тощо. Нехтування Білорусі правами людини, у тому числі порушення прав на свободу вираження думки, мирних зборів і асоціацій, призвело до міжнародного засудження та ізоляції країни. Білорусь не є членом Ради Європи і її статус спеціально запрошеної країни була припинена в 1997 році. Білорусь є єдиною країною в Європі та Центральній Азії, які все ще практикує смертну кару - законодавство передбачаж страту за «умисне вбивство при обтяжуючих обставинах» і 12 інших видів злочинів в мирний час.

Для отримання додаткової інформації див. нещодавню доповідь Amnesty International, опубліковану в квітні 2013 року: "Що не дозволене, забороняється: Відключення громадянського суспільства в Білорусі", індекс AI: EUR 49/002/2013 (http://www.amnesty.org/en/library/info/EUR49/002/2013/en).

Усі справи

Дякуємо за участь у акції темінової допомоги

Наразі жодних додаткових дій від учасників/ць Мережі Акцій термінової допомоги не потрібно. Дякуємо усім, хто надсилали звернення.

Ми надсилаємо звернення від вашого імені з такими вимогами:

  • - недобровільне психіатричне лікування варто використовувати тільки у випадках важкого психічного захворювання;
  • - дати можливість іншій психіатричній експертній комісії продіагностувати Ігоря Постнова;
  • - забезпечити Ігоря Постнова адекватною юридичною консультацією і доступом до адвоката.

Адреси для звернень:

  • Василий Жарко: Міністр охорони здоров’я
  • Алєксандр Конюк: Генеральний прокурор