Ризик страти в Ірані

Іран, акція створена 4.2.2013

П’ять членів іранської ахвазі-арабської меншини стикнулися із ризиком неминучої страти після того як їх смертні вироки були підтверджені Верховним судом Ірану.

П’ять членів іранської ахвазі-арабської меншини стикнулися із ризиком неминучої страти після того як їх смертні вироки були підтверджені Верховним судом Ірану. Усі п’ятеро були переведені із тюрми Карун в невідоме місце 18 січня.

9 січня родини п’ятьох ув’язнених: Мохаммада Алі Амурі, Сайєда Джабера Албошока, його брата Сайєда Мохтара Албошока, а також вчителів Хашема Ша’бані Амурі та Хаді Рашіді, були поінформовані щодо підтвердження їх смертних вироків Верховним судом. Вердикт був перенаправлений у Відділ із виконання покарань; це означає, що страти можуть бути проведені будь-якої миті.

Чоловіки були арештовані у зв’язку із їх мирною діяльністю від імені іранської ахвазі-арабської меншини. Першопочатково вони були засуджені до смерті 7 липня 2012 2 Відділенням Ахвазького Революційного суду, що висунув їм обвинувачення, які включали «ворожнечу проти Бога та корупцію на землі», «організацію зібрань та змови проти державної безпеки» та «пропаганду проти системи». Двоє із них «зізналися» у скоєному на державному телеканалі перед засіданням суду. Усім п’ятьом було відмовлено у доступі до адвоката та їх сімей в перші дев’ять місяців затримання. Є побоювання, що усі чоловіки були піддані тортурам та іншим видам жорстокого поводження.

Додаткова інформація

Ці п’ятеро чоловіків є членами та співзасновниками культурного інституту Аль-Хівал, зареєстрованого ще за президентства колишнього глави держави Хатамі. Основними видами діяльності цього інституту є організація таких подій арабською мовою, як конференції, освітні та мистецькі заняття, поетичні гуртки в місті Рамшир, що на південному заході країни. Оранізація була заборонена в травні 2005 і, з того часу, багато хто із її членів був заарештований.

Усі п’ятеро були взяті під варту у власних будинках навесні 2011 напередодні шостої річниці протестів арбо-ахвазької меншини в квітні 2005. Мохаммад Алі Амурі був арештований 20 днів після того як його силоміць повернули з Іраку, куди він втік в грудні 2007. Йому були заборонені будь-які контакти із родиною протягом перших дев’яти місяців утримання, а також, як повідомляється, були застосовані тортури чи інші види жорстокого поводження. Хаді Рашіді був госпіталізований практично одразу після арешту – ймовірніше за все у зв’язку із застосуванням до нього тортур, і перебуває зараз в критичному стані. Члени родини Сайєда Джабера Албошока повідомляють, що в нього виявили зламану щелепу та зуби, а також про те, що він постійно перебуває в депресії та іноді переживає втрату пам’яті як результат жорстокого поводження. Хашем Ша’бані Амурі розповідав, що на нього виливали окріп.

Хашем Ша’бані Амурі разом із Хаді Рашіді прийняли участь у зйомці телепередачі на державному телеканалі Press TV 13 рудня 2011. Хашем Ша’бані Амурі повідомив, що він був «членом організації Супротиву (al-Moghavema al- Sha'bia)», що, за його словами мала зв’язки із Саддамом Хусейном та Му’аммаром аль-Кадаффі, колишніми лідерами Іраку та Лівії. Хада Рашіді був охарактеризований як «лідер військового крила Супротиву» та як учасник атаки на високопосадовців. Іранські суди поспіхом прийняли «зізнання», отримані примусово, як докази.

Шостий чоловік, затриманий в це й же період, вчитель Рахман Асакерех, був засуджений до 20 років позбавлення волі у засланні. Його вирок був підтверджений в січні 2013.

Відповідно до статті 38 Конституції Ірану та статті 9 Закону про дотримання законних свобод та охорону прав громадян, усі форми тортур з метою отримання «зізнань» заборонено. Кримінальний кодекс Ірану передбачає також покарання посадових осіб за жорстоке поводження з метою вибиття зізнань. Однак, незважаючи на ці правові та конституційні гарантії насильницькі «зізнання», іноді по телебаченню ще до суду, як правило, приймаються як докази в іранських судах. Такі передачі порушують зобов’язання Ірану про справедливий судовий розгляд відповідно до статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Вони також порушують іранське законодавством, в тому числі статтю 37 Конституції, статтю 2 Закону 2004 року про дотримання законних свобод та охорону прав громадян та статтю 188 Кримінального-процесуального кодексу Ірану, що передбачає кримінальну відповідальність за публікацію імені та особистості засудженого в засобах масової інформації до остаточного винесення вироку.

Усі справи

Дякуємо за участь у акції темінової допомоги

Наразі жодних додаткових дій від учасників/ць Мережі Акцій термінової допомоги не потрібно. Дякуємо усім, хто надсилали звернення.

Ми надсилаємо звернення від вашого імені з такими вимогами:

  • відмінинити страти п'яти осіб (Мохаммада Алі Амурі, Сайєда Джабера Албошока, Сайєда Мохтара Албошока, Хашема Ша’бані Амурі та Хаді Рашіді), переглянути їх смертні вироки і забезпечити їм повторні судові розгляди, які відповідають стандартам справедливого
  • розкрити місцезнаходження п'ятьох чоловіків, гарантувати їм захист від катувань та інших видів жорстокого поводження;
  • розслідування тверджень про катування, притягнути винних до відповідальності та ігнорування судом в якості доказів «зізнання», що були здобуті насильницьким шляхом;
  • переконатися, що чоловікам надається необхідна медична допомога та вони мають негайний та регулярний контакт зі своїми адвокатами і родинами.

Адреси для звернень:

  • Аятола Сейєд Алі Хосейні Хаменеї: Верховний лідер Ісламської Республіки
  • Аятола Садіх Ларіджані: Голова Судової системи
  • Мохаммед Джавад Ларіджані: Генеральний секретар Вищої Ради з Прав Людини
  • Акбар Гасемі Алі-Абаді: Посол Ірану в Україні