Засуджені до смертної кари ахвазькі араби оголосили голодний страйк

Іран, акція створена 7.4.2013

П’ять іранських ахвазьких арабів оголосили голодний страйк на знак протесту проти рішення Верховного суду. Цим рішенням суд підтвердив їх смертні вироки та утримання у в’язниці, що тягне за собою тортури та інші види жорстокого поводження, а також відмову влади надати медичну допомогу.

2 березня 2013 п’ять членів іранської ахвазі-арабської меншини: Мохаммад Алі Амурі, Сайєд Джабер Албошок, його брат Сайєд Мохтар Албошок, а також вчителі Хашем Ша’бані Амурі та Хаді Рашіді, чиї смертні вироки були підтверджені рішенням Верховного суду 9 січня 2013, розпочали сухий голодний страйк,відмовившись як від води, так і від їжі. Це стало їх способом протесту не лише проти рішення суду, а й знаком незгоди із жорстоким поводженням, тортурами, що неодноразово до них застосовувалися, а також відмовою влади надати їм медичну допомогу.

Чоловіки були арештовані у зв’язку із їх мирною діяльністю від імені іранської ахвазі-арабської меншини. Першопочатково вони були засуджені до смерті 7 липня 2012 за обвинуваченнями, які включали «ворожнечу проти Бога та корупцію на землі», «організацію зібрань та змови проти державної безпеки» та «пропаганду проти системи».

Додаткова інформація

Ці п’ятеро чоловіків є членами та співзасновниками культурного інституту Аль-Хівал, зареєстрованого ще за президентства колишнього глави держави Хатамі. Основними видами діяльності цього інституту є організація таких подій арабською мовою, як конференції, освітні та мистецькі заняття, поетичні гуртки в місті Рамшир, що на південному заході країни. Організація була заборонена в травні 2005 і, з того часу, багато хто із її членів був заарештований.

Усі п’ятеро були взяті під варту у власних будинках навесні 2011 напередодні шостої річниці протестів арбо-ахвазької меншини в квітні 2005. Мохаммад Алі Амурі був арештований 20 днів після того як його силоміць повернули з Іраку, куди він втік в грудні 2007. Йому були заборонені будь-які контакти із родиною протягом перших дев’яти місяців утримання, а також, як повідомляється, були застосовані тортури чи інші види жорстокого поводження. Хаді Рашіді був госпіталізований практично одразу після арешту – ймовірніше за все у зв’язку із застосуванням до нього тортур, і перебуває зараз в критичному стані. Члени родини Сайєда Джабера Албошока повідомляють, що в нього виявили зламану щелепу та зуби, а також про те, що він постійно перебуває в депресії та іноді переживає втрату пам’яті як результат жорстокого поводження. Хашем Ша’бані Амурі розповідав, що на нього виливали окріп.

Хашем Ша’бані Амурі разом із Хаді Рашіді прийняли участь у зйомці телепередачі на державному телеканалі Press TV 13 рудня 2011. Хашем Ша’бані Амурі повідомив, що він був «членом організації Спротиву (al-Moghavema al- Sha'bia)», що, за його словами мала зв’язки із Саддамом Хусейном та Му’аммаром аль-Кадаффі, колишніми лідерами Іраку та Лівії. Хада Рашіді був охарактеризований як «лідер військового крила Спротиву» та як учасник атаки на високопосадовців. Іранські суди поспіхом прийняли «зізнання», отримані примусово, як докази.

Шостий чоловік, затриманий в це й же період, вчитель Рахман Асакерех, був засуджений до 20 років позбавлення волі у засланні. Його вирок був підтверджений в січні 2013.

Відповідно до статті 38 Конституції Ірану та статті 9 Закону про дотримання законних свобод та охорону прав громадян, усі форми тортур з метою отримання «зізнань» заборонено. Кримінальний кодекс Ірану передбачає також покарання посадових осіб за жорстоке поводження з метою вибиття зізнань. Однак, незважаючи на ці правові та конституційні гарантії насильницькі «зізнання», іноді по телебаченню ще до суду, як правило, приймаються як докази в іранських судах. Такі передачі порушують зобов’язання Ірану про справедливий судовий розгляд відповідно до статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Вони також порушують іранське законодавством, в тому числі статтю 37 Конституції, статтю 2 Закону 2004 року про дотримання законних свобод та охорону прав громадян та статтю 188 Кримінального-процесуального кодексу Ірану, що передбачає кримінальну відповідальність за публікацію імені та особистості засудженого в засобах масової інформації до остаточного винесення вироку.

Усі справи

Дякуємо за участь у акції темінової допомоги

Наразі жодних додаткових дій від учасників/ць Мережі Акцій термінової допомоги не потрібно. Дякуємо усім, хто надсилали звернення.

Ми надсилаємо звернення від вашого імені з такими вимогами:

  • - скасувати страту п'яти осіб (Мохаммада Алі Амурі, Сайєда Джабера Албошока, Сайєда Мохтара Албошока, Хашема Ша’бані Амурі та Хаді Рашіді), переглянути їх смертні вироки і забезпечити їм повторні судові розгляди, які відповідають стандартам справедливого
  • - гарантувати їм захист від катувань і розслідувати твердження про катування;
  • - надавати їм необхідну медичну допомогу та забезпечувати їм контакт з їхніми адвокатами й родинами.

Адреси для звернень:

  • Акбар Гасемі Алі-Абаді: Посол Ісламської Республіки Іран в Україні