Акція термінової допомоги

ТАТАРСЬКОГО АКТИВІСТА ЗВИНУВАТИЛИ У «РОЗПАЛЮВАННІ НЕНАВИСТІ».

Росія, акція створена 30.1.2015, актуальна акція

Татарський активіст та в'язень совісті Рафіс Кашапов відбуває трирічний строк у в'язниці за критику російської влади. Він зазнає утисків та постійних покарань у виправній колонії, що знаходиться в Республіці Комі на півночі Росії.

Останні оновлення

29.4.2016

ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ТА ЦЬКУВАННЯ В'ЯЗНЯ СОВІСТІ

15 вересня 2015 року татарського активіста Рафіса Кашарова засудили до трьох років позбавлення волі за критику втручання російського уряду в збройний конфлікт на сході України та політики по відношенню до етнічних кримських татар у анексованому Криму. У середині березня його перевели до виправної колонії № 19 у Республіці Комі на півночі Росії, за 1 200 кілометрів від його дому у м. Набережні Човни, Татарстан. 14 квітня Рафіса Кашарова перевели до виправної колонії № 31, теж у Республіці Комі.

Щойно після прибуття Рафіса Кашарова до першої виправної колонії, голова адміністрації оголосив його терористом. У подальшому співробітники в'язниці сказали йому, що татари винні у Чорнобильській катастрофі. Майже зразу після того, як він прибув у колонію, його перевели до штрафного ізолятору через те, що він обливався водою (це широко розповсюджена в Росії гігієнічна процедура, частина здорового способу життя, який веде Рафіс Кашаров). За цим інцидентом послідували ще три догани за те, що він не привітав співробітника в'язниці, а також за те, що не тримав руки за спиною. Рафіс Кашаров пояснив, що одного разу він отримав догану за те, що не тримав руки за спиною, коли одягався. Зараз його вважають «злісним порушником» правил, що впливає на його спроможність отримати амністію та помилування. Рафісу Кашарову заборонили робити собі масаж від головного болю та високого тиску, на які він страждає через давню травму голови. Наприкінці березня дружина Рафіса Кашарова проїхала 1 200 кілометрів, аби побачитись із чоловіком, проте їй відмовили у побаченні, оскільки він був у ізоляторі. Охорона не погодилась передати йому продукти, що дружина спеціально привезла для ув'язненого Рафіса.

Він досі не застрахований від переслідування та цькування.

7.10.2015

ТАТАРСЬКИЙ АКТИВІСТ ЗАСУДЖЕНИЙ ДО ТРЬОХ РОКІВ ТЮРЕМНОГО УВ’ЯЗНЕННЯ

15 вересня Рафіс Кашапов, голова регіонального відділення неурядової організації «Татарський Громадський Центр», був визнаний винним міським судом м. Набережні Челни, Республіка Татарстан, Росія, у закликах до дій, які загрожують територіальній єдності Російської Федерації (Стаття 280.1 Кримінального Кодексу РФ), а також у розпалюванні ненависті чи ворожнечі та приниженні людської гідності (Стаття 282 КК РФ). Ці обвинувачення були висунуті внаслідок публікації кількох статей на його персональній сторінці у ВКонтактє (популярна російська соціальна мережа) після анексії Криму Росією в березні 2014 року. В своїх статтях він гостро критикував участь російського уряду в збройному конфлікті на Сході України та ставлення до кримських татар в анексованому Криму.

Рафіс Кашапов знаходиться під арештом з 28 грудня 2014 року, коли представники Федеральної служби безпеки Татарстану провели обшук в його квартирі та конфіскували комп'ютер й інші електронні пристрої.

11.3.2015

Термін затримання татарського активіста Рафіса Кашапова продовжено до 27 квітня

26 лютого, під час судового слухання, термін затримання Рафіса Кашапова, голови відділу неурядової організації «Татарський громадський центр» у місті Набережні Челни у Республіці Татарстан, було продовжено до 27 квітня. Більше того, його адвоката та сім’ю повідомили про те, що у грудні 2014 Рафісу Кашапову було винесено звинувачення за статтею 280(2) карного кодексу (про публічні заклики до екстремістської діяльності через мас медіа).

Рафіс Кашапов був затриманий у себе вдома десятьма озброєними особами у цивільному одязі 28 грудня 2014 року. Його помістили у слідчий ізолятор №1 у столиці Республіки Татарстан Казані, де він знаходиться по сьогоднішній день. Після затримання, сім’я отримала повідомлення від слідчого комітету Республіки Татарстан про відкриття кримінальної справи про підозру у «розпаленні ненависті чи ворожнечі та приниженні людської гідності» (стаття 282(1) карного кодексу). Пізніше слідчий комітет уточнив, що висунуті обвинувачення стосуються чотирьох записів на його персональній сторінці у ВКонтакте (російській соціальній мережі). У цих записах він гостро критикує президента Владіміра Путіна та російський уряд за їхню політику щодо України та засуджує переслідування етнічних кримських татар в окупованому Криму.

19 січня Рафіс Кашапов оголосив голодування (на сьогоднішній день завершене) в знак протесту проти свого ув’язнення та незаконного обвинувачення. Представник Громадської наглядової комісії (незалежний механізм із забезпечення ув’язнених візитами), який відвідав його у слідчому ізоляторі, повідомив Amnesty International про існуючі проблеми зі здоров’ям та скарги на тиск з боку правоохоронців. Зі слів дружини Рафіса Кашапова, стан його здоров’я й надалі погіршується не зважаючи на припинення голодування.

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ

Це вже не перше обвинувачення Рафіса Кашапова за його записи. У попередньому судовому розслідуванні у 2009 році його було визнано винним за тією ж статтею №282 карного кодексу. Тоді його не було позбавлено волі, проте було засуджено до умовного ув’язнення.

Згідно з міжнародними стандартами прав людини, включаючи Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, державою-учасником якого є Росія, критичні повідомлення Рафіса Кашапова у соціальній мережі не виходять за рамки права на свободу слова та не можуть вважатися пропагандою ненависті. Більше того, навіть якщо ці заяви вважати дискредитуючими, це не є злочином.


Рафіс Кашапов, голова неурядової організації «Татарський громадський центр» у м. Набережні Човни, Республіці Татарстан, був затриманий у себе вдома десятьма озброєними особами у цивільному одязі 28 грудня 2014 року о 6 годині ранку. Його помістили у слідчий ізолятор №1 у столиці Республіки Татарстан Казані. Повідомлення про висунуті обвинувачення слідчого комітету Республіки Татарстан, видане 28 грудня та відправлене на його адресу вже після звинувачення, зазначає, що 27 грудня проти нього була відкрита кримінальна справа про підозру у «розпалюванні ненависті чи ворожнечі та приниженні людської гідності».

У постанові, виданій 30 грудня адвокату Рафіса Кашапова, слідчий комітет уточнив, що висунуті Рафісу Кашапову обвинувачення стосуються чотирьох записів на його персональній сторінці у ВКонтакте (російській соціальній мережі). У цих записах він гостро критикує президента Владіміра Путіна та російський уряд за їхню політику щодо України та засуджує переслідування етнічних кримських татар у окупованому Криму. Слідчий комітет стверджував наступне: результати комплексного аналізу тексту встановили, що дані повідомлення «демонструють мовну ворожнечу та призначались для розпалювання міжгрупової ненависті». Слідчий комітет наполіг на досудовому ув’язненні, пояснюючи це тим, що у Рафіса Кашапова відсутнє постійне джерело прибутку, і перебуваючи на волі, він може знову зайнятися злочинною діяльністю. 29 грудня суддя ухвалив арешт активіста.

19 січня Рафіс Кашапов оголосив голодування в знак протесту проти свого ув’язнення та незаконного обвинувачення. Представник Громадської наглядової комісії, який відвідав його у слідчому ізоляторі, повідомив Amnesty International про існуючі проблеми зі здоров’ям та скарги про тиск з боку правоохоронців.

Додаткова інформація

Рафіс Кашапов, голова регіонального відділення неурядової організації «Татарський Громадський Центр» в місті Набережні Челни, Республіка Татарстан (суб’єкт Російської Федерації) був затриманий у себе вдома десятьма озброєними особами у цивільному одязі 28 грудня 2014 року о шостій годині ранку. Його доставили до Казані, столиці Республіки Татарстан, та помістили у слідчий ізолятор. Згодом він дізнався, що проти нього була відкрита кримінальна справа за статтями 280.1 та 282 Карного кодексу Російської Федерації.

В рішенні від 30 грудня слідчий комітет визначив, що звинувачення у скоєнні кримінального злочину проти Рафіса Кашапова пов’язані з чотирма записами на його персональній сторінці у ВКонтактє. В цих записах Рафіс Кашапов гостро критикував президента Володимира Путіна та російський уряд у зв’язку з їх політикою щодо України, а також засуджував переслідування етнічних кримських татар в анексованому Криму.

Рафіс Кашапов знаходився під арештом протягом розслідування та судового процесу, оскільки, згідно зі словами слідчого, існував ризик, що він знов «займеться злочинною діяльністю». Клопотання адвоката про переміщення підзахисного під домашній арешт за умов обмеженого доступу до мережі Internet було відхилено. Судовий розгляд розпочався 26 червня 2015 року в місті Набережні Челни та завершився 15 вересня.

Суд ствердив, що експертний аналіз тексту виявив у записах «мову ворожнечі, що була спрямована на розпалювання міжгрупової ненависті», нечітко визначаючи під цими «групами» урядових посадовців, росіян і татар. Суд також дотримується думки, що проявляючи зневагу до президента Путіна, Рафіс Кашапов зневажив і тих, хто віддав за Путіна свої голоси.

Ще у 2009 році Рафіс Кашапов був визнаний винним у злочині з розпалювання ненависті, але того разу його присудили лише до умовного покарання. Ані тексти, за які він був засуджений в 2009 році; ані ті, за які був заарештований в 2015, не підбурюють до ненависті. Публікуючи ці тексти та висловлюючи свою думку стосовно уряду та його політики, він користувався своїм правом на свободу слова. Всі публічні особи, враховуючи тих, що займають найвищі державні пости, відповідно до закону можуть піддаватися критиці, та, як встановлено Комісією ООН з прав людини, така критика захищена правом на свободу слова.

Згідно з міжнародними стандартами прав людини, включаючи Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, державою-учасником якого є Росія, критичні повідомлення Рафіса Кашапова у соціальній мережі не виходять за рамки права на свободу слова та не можуть вважатися пропагандою ненависті. Більше того, навіть якщо ці заяви вважають дискредитуючими, дискредитація не є злочинним вчинком.

Amnesty International вже підтверджувала нещодавні неодноразові випадки, коли влада залякувала, заарештовувала та, у деяких випадках, піддавала кримінальному переслідуванню, активістів за висловлення солідарності з Україною та їх виступи проти російської окупації та анексії Криму. (для прикладу, дивіться UA 254/14 http://www.amnesty.org/en/library/info/EUR46/049/2014/en, UA 64/14 http://www.amnesty.org/en/library/info/EUR46/022/2014/en та повідомлення Russian Federation: A right, not a crime: violations of the right to freedom of assembly in Russia, http://www.amnesty.org/en/library/info/EUR46/028/2014/en).

Окупація Криму Росією слідувала усуненню Президента України Віктора Януковича після кількамісячного протесту у Києві. У ніч з 26 на 27 лютого будівлі, що належали місцевій владі Криму, були заблоковані озброєними воєнізованими, які називали себе «самообороною». У співпраці з російськими збройними силами, вони заблокували українські військові об’єкти на півострові, в той час як кримський парламент обрав нове керівництво в присутності озброєних. 16 березня був оголошений так званий референдум про статус Криму, на якому учасники в більшій мірі голосували за приєднання до Росії, а опоненти бойкотували. 18 березня фактична влада Криму підписала «договір» у Москві, в результаті якого відбулася анексія Криму Росією.

Від тоді російське обмежувальне законодавство застосовується в Криму та придушує там свободу слова, зібрань та об’єднань. Місцеві жителі були проголошені громадянами Росії. Ті, хто бажав зберегти громадянство України, змушені були повідомити про це органи влади.

Кримські татари – це корінна кримська національна меншина. У 1994 усіх кримських татар було депортовано з Криму у віддалені регіони Радянського Союзу. Їм було заборонено повертатися у рідні краї аж до 1980х років. Після окупації Криму, за публічне виявлення своїх проукраїнських поглядів дійсна влада піддала багатьох татар переслідуванню, безпідставно обмежувала їх у праві на свободу пересування, свободу слова, свободу зібрань та свободу об’єднань. Двох найбільш видатних лідерів кримськотатарської общини, досвідченого захисника прав людини Мустафу Джемілєва, та активіста Рефата Чубарова, дійсна влада насильно виселила з Криму та позбавила права на повернення. Багато корінних татар зазнали насилля з боку воєнізованої «самооборони». Декілька таких інцидентів, включаючи документально підтверджені випадки насильного викрадення, було ретельно розслідувано. Прикладом є затримання трьома представниками «самооборони» Решата Аметова, організатора одинокого протесту біля будівлі Ради міністрів Автономної Республіки Крим у столиці регіону, Сімферополі, 3 березня 2014 року. Його тіло зі слідами катування знайшли майже через два тижні опісля. Щодо цього інциденту було відкрито кримінальну справу, проте жодних деталей процесу розслідування не відомо. (Дивіться Ukraine: Harassment and violence against Crimean Tatars by state and non-state actors, http://www.amnesty.org/en/library/info/EUR50/023/2014/en).

Усі справи



ВІЗЬМІТЬ УЧАСТЬ У АКЦІЇ ТЕРМІНОВОЇ ДОПОМОГИ!

І/або
Я хочу отримувати інформацію про нові акції термінової допомоги на свою електронну пошту або через SMS

Чи хотіли б ви оперативно допомагати людям, життя яких знаходиться у небезпеці?

Кожних 2 тижні ми надсилатимемо вам коротке повідомлення про справи людей, які потребують вашої допомоги.

Ви зможете:

  • роздрукувати та надіслати звернення до влади,
  • або залишити свій підпис під он-лайн петицією з вимого звільнити в'язня або зупинити переслідування (у цьому випадку ми надішлемо листа від вашого імені).

Ми готуємо ваш лист. Зачекайте, будь ласка…

Переглянути звернення, яке ми надсилаємо

Адреси для звернень:

  • Юрій Якович Чайка: Генеральний Прокурор Російської Федерації
  • Ілдус Саїдович Нафіков: Прокурор Республіки Татарстан

Ми вимагаємо:

  • терміново та безумовно звільнити Рафіса Кашапова, оскільки він ув'язнений виключно за реалізацію права на свободу слова;
  • зняти обвинувачення, що були висунуті проти Рафіса Кашапова та вжити заходи, щодо скасування його вироку.
  • припинити дискримінацію та цькування Рафіса Кашарова, нагадуючи їй, що, згідно Мінімальних стандартних правил ООН про поводження з в'язнями, дискримінація за ознаками раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань не повинна мат
  • перевести Рафіса Кашарова до виправної колонії, яка була б розташована ближче до його рідного міста Набережні Човни та вказуючи на те, що Мінімальними стандартними правилами ООН про поводження з в'язнями вимагається направляти в'язнів до місць позбавлення