Акція термінової допомоги

Жінки ризикують зазнати тілесних покарань за «непристойний» одяг

Судан, акція створена 31.7.2015

Апеляційний суд Судану відмінив попередній вирок Фардоус Аль Тоум, однієї з десяти християнських студенток, які понесли покарання за «непристойний одяг». Вона була засуджена до шрафу в розмірі 500 суданських фунтів та до 20 ударів батогом.

Останні оновлення

10.11.2015

СУД ВІДМІНИВ ТІЛЕСНЕ ПОКАРАННЯ ДЛЯ СТУДЕНТКИ

Вирок Фардоус Аль Тоум був відмінений Апеляційним судом Судану на початку жовтня.

В липні 2015 року дев’ятнадцятирічна дівчина була засуджена до штрафу в 500 суданських фунтів та до 20 ударів батогом за те, що носила «непристойний одяг». Вона була серед 10 інших християнських студенток, які на суді були звинувачені за носіння «непристойного одягу».

Фардоус Аль Тоум була заарештована Поліцією громадського порядку (ПГП) в Хартумі разом з 11 іншими християнськими студентками 25 червня. Десятьох із них звинуватили в носінні «непристойного одягу» відповідно до статті 152 Кримінального Акту Судану від 1991 року, в той час як двох інших звільнили. Судовий процес над 8 іншими студентками завершився, та одна із них Рехаб Омер Какоум подала апеляцію щодо штрафу у 500 суданських фунтів, до якого її зобов’язали.

11.9.2015

ВІСІМ ДІВЧАТОК ЗВІЛЬНЕНО, ОДНІЙ ЗАГРОЖУЄ ШМАГАННЯ

Справи проти 10 християнських дівчаток, звинувачених у носінні «непристойного одягу» відповідно до статті 152 Кримінального кодексу Судану від 1991 року, були заслухані в суді у липні—серпні 2015 року. У той час, як справи проти восьми дівчат закінчилися без обвинувальних вироків та без штрафів, дві інші дівчинки оскаржили свої вироки.

Фердус Аль Тум 16 серпня була засуджена до 20 ударів батогом і до штрафу в розмірі 500 суданських фунтів (SDG). Рехаб Омер Какум у відповідності зі статтею 152 Кримінального кодексу 14 липня була засуджена до штрафу в розмірі 500 SDG. Обидві дівчини подали апеляції через своїх адвокатів, але дати їхнього розгляду досі не призначені.

15-річна Хала Ібрахім 12 серпня була визнана невинною. Ішрага Джеймс, Мавахеб Сулейман та Інас Мухаммед 12 серпня також були визнані невинними. Насра Омер, Вігдан Абдалла та Утан Омер 12 серпня були засуджені до виплати штрафу в розмірі 50 суданських фунтів (SDG) кожна. Сіма Алі Осман була визнана невинною та звільнена.

31.7.2015

10 молодих жінок все ще перебувають перед судом

Ось підсумок перебігу кожної окремої справи.

Справа № 1. Фардоус Аль-Тоум, 19 років. Була звинувачена за статтею 152 кримінального кодексу двічі та змушена сплатити штраф у розмірі 500 суданських фунтів. Адвокати подали від її імені на апеляцію щодо двох звинувачень.

Справа № 2. Хала Ібрагім, 17 років. ЇЇ справу передали до суду у справах неповнолітніх, оскільки їй ще не виповнилося 18.

Справа № 3. Сеема Алі Осман, неповнолітня. Адвокат вимагає розгляду справи в суді у справах неповнолітніх, оскільки їй ще не виповнилося 18 років. Цю вимогу мали розглянути 28 липня на судовому засіданні, проте його відклали до 3 серпня.

Справа № 4 - Інас Мохамед Елькомані, 23 роки, та справа № 5 - Насра Омер Какоум, 20 років. Повинні були з’явитися в суді 27 липня. Але розгляд справи Інас відклали до 3 серпня, а справи Насра – до 4 черпня.

Справа № 6. Вігдан Абдалла Салі. Повинна була з’явитися в суді 28 липня, проте судове засідання було відтерміновано до 3 серпня.

Справа № 7. Утан Омер Ельджайлі, 22 роки. Справу розглядали 13 липня, але тоді не було прийнято ніякого рішення. Утан все ще очікує призначення дати наступного слухання. Було видано ордер на її арешт через непояву на судовому засіданні 13 липня. Проте її адвокат та сама Утан стверджують, що їх не повідомляли про дату судового засідання

Справа № 8. Мавахіб Сулеіман, повинна була постати перед судом 3 серпня.

Справа № 9. Рехаб Омер Какоум, 18 років. Була звинувачена за статтею 152 та змушена сплатити штраф у розмірі 500 суданських фунтів. Її адвокати подали на апеляцію щодо вироку суду.

Справа № 10. Ішрага Джамес, неповнолітня. Повинна була постати перед судом 29 липня. Її адвокати готують передачу її справи до суду у справах неповнолітніх.


Поліція громадського порядку (ПГП) 25 червня затримала 12 християнських студенток. Десятьом з них були висунуті звинувачення у носінні "непристойного одягу", відповідно до статті 152 Кримінального кодексу Судану від 1991 року, двох же інших жінок було звільнено. Протягом затримання ПГП поводилася зі студентками у спосіб, що принижує гідність, та піддавала їх принизливим словесним образам. Згадана стаття Кримінального кодексу Судану наділяє ПГП широкими повноваженнями, зокрема можливістю арешту будь-якої особи за "непристойне вбрання" та, у разі визнання вини, призначити покарання у розмірі 40 ударів батогом, штраф, або ж обидва цих покарання. На практиці закон застосовується лише до жінок.

ПГП зупинила 12 студенток о 10 годині вечора напроти Євангелічної-баптистської церкви в Північному Хартумі, де вони брали участь у церемонії. Поліція доставила їх до місцевого відділення в Північному Хартумі.

За даними, зібраними Amnesty International, усім студенткам від 17 до 23 років й усі вони – християнки, вихідці з охопленого війною регіону гір Нуба в Південному Кордофані. Під час затримання деякі з жінок були вбрані у штанях, деякі - у спідниці. Двох затриманих відпустили приблизно через чотири години після арешту, а інших десятьох звільнили під заставу близько 10 ранку 27 червня. Останніх було доставлено до суду 28 червня, де їм підтвердили звинувачення проти та встановили судові терміни. Одна зі студенток, 19-річна Фардоус Аль-Тоум, з'явилася в суд 6 липня, вбрана в одяг, що здався непристойним судді, який без дотримання будь-яких процесуальних вимог негайно призначив їй штраф в розмірі 500 суданських фунтів ($ 83) або ж місячне перебування у в'язниці. Штраф був оплачений активістами та людьми, що її підтримують. Дівчина має з'явитися до суду знову, вже стосовно основного звинувачення. Іще одна 17-річна студентка з’явилася в суд 7 липня, але у зв'язку із віком, була переведена до суду у справах неповнолітніх.

Решта студенток: 19-річна Фардоус Аль-Тоум, 20-річна Ішрага Джамес, 22-річна Утан Омер Ельджайлі, 20-річна Сеема Алі Осман, 23-річна Інас Мохамед Елькомані, 18-річна Рехаб Омер Какоум, 20-річна Насра Омер Какоум і Вігдан Абдалла Салі та Мавахіб Сулеіман за слвоами їх адвокатів також постануть перед судом.

Додаткова інформація

Проблема тілесного покарання жінок за "непристойне або аморальне вбрання", у відповідності зі статтею 152 Кримінального кодексу Судану 1991 року, звернула на себе увагу міжнародної спільноти в 2009 році завдяки справі журналістки Лібни Хусейн, яка була засуджена за носіння штанів того ж року.

Amnesty International зафіксувала кілька випадків, коли інші жінки та дівчата були засуджені за "непристойне або аморальне вбрання". При цьому це законодавче положення застосовується у дискримінаційний і непропорційний спосіб щодо жінок.

Стаття 152 стверджує: "Той, хто на публіці діє або поводиться непристойно чи всупереч суспільній моралі, носить непристойний або аморальний одяг, який може образити почуття громадян, має бути покараний побиттям, що не перевищує 40 ударів батогом, або штрафом, або обидвома цими покараннями. Дії вважатимуться такими, що суперечать суспільній моралі, якщо вони несумісні з релігійними стандартами людини або звичаями країни, де вони відбуваються".

Стаття 152 є частиною великої сукупності законів і практики, відомої як режим охорони громадського порядку, що дозволяє тілесні покарання за те, що вважається аморальною поведінкою в громадських, а іноді і в приватних місцях. Це стосується широкого кола людей на всій території Судану, особливо жінок.

Закони громадського порядку не уточнюють, що мається на увазі під "аморальним" або "непристойним" одягом, а тому ПГП наділена широкими повноваженнями самовільно вирішувати, чи поводилася особа "непристойно" або "всупереч суспільній моралі", чи вбрана вона в "непристойний або аморальний одяг, який може образити почуття громадян". Режим охорони громадського порядку включає ПГП та суди громадського порядку, які можуть призначити до 40 ударів батогом в якості покарання. Amnesty International виступає проти судових призначень тілесних покарань на зразок побиття, що порушують повну заборону катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження чи покарання.

У непов’язаному з цією справою інциденті (який, втім, висвітлює поширене використання тілесних покарань у правовій системі Судану) суд у Хартумі 6 липня засудив трьох членів опозиційної Суданської Партії Конгресу (СПК) – серед них і політичного секретаря СПК Мастур Ахмед Мухамед– за статтею 69 суданського Кримінального кодексу 1991 року ("посягання на громадський спокій"). Вони отримали 20 ударів батогом. Трьох членів СПК було заарештовано 28 квітня після їхньої промови, виголошеної під час громадського заходу в Омдурмані. Промова мала на меті критику результатів виборів, які відбулись у Судані у квітні 2015 року. Тілесне покарання у вигляді ударів батогом (до 40 разів), передбачене Кримінальним кодексом 1991 року, є очевидним порушенням статті 33 Проміжної Конституції Судану 2005 року, статті 5 Африканської хартії про права людини та народів та статті 7 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (МПГПП). Судан є стороною усіх зазначених міжнародних документів. У рішенні щодо скарги, яку було подано 2000 року, Африканська комісія з прав людини та народів у 2003 році визнала порушення Республікою Судан статті 5 Африканської хартії. Комісія висунула вимогу до Судану негайно внести відповідні зміни до Кримінального кодексу 1991 року згідно зі своїми зобов’язаннями за Африканською хартією та іншими релевантними міжнародно-правовими інструментами захисту прав людини, відмовитись від застосування покарання у вигляді ударів батогом, а також здійснити заходи, необхідні для забезпечення надання компенсації жертвам. Заборона подібних покарань також міститься в Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання. Оскільки Судан є підписантом Конвенції, він не може діяти у спосіб, що є несумісним з її метою та призначенням.

Усі справи

Дякуємо за участь у акції темінової допомоги

Наразі жодних додаткових дій від учасників/ць Мережі Акцій термінової допомоги не потрібно. Дякуємо усім, хто надсилали звернення.